Використання ігор у навчанні мови є популярним і ефективним підходом, який сприяє активній участі студентів, мотивує їх та створює позитивну інтерактивну атмосферу. Серед переваг використання ігор у навчанні мови виокремимо такі:
1. Мотивація: ігри привертають увагу студентів і створюють цікаві ситуації, що мотивує їх активно взаємодіяти з мовою. Студенти стають більш зацікавленими в процесі навчання та розвитку мовних навичок.
2. Комунікативні навички: граючи, студенти спілкуються між собою, використовуючи мову в реальних ситуаціях. Це допомагає розвинути їхні комунікативні навички, включаючи вміння слухати, говорити, читати й писати.
3. Граматика й лексика: ігри можуть бути цікавим способом закріплювати граматичні правила й нові слова. Вони дають можливість студентам практикувати мовні структури і лексику в різних контекстах, що сприяє кращому їх запам'ятовуванню.
4. Розвиток навичок розуміння мови: деякі ігри спрямовані на розвиток навичок розуміння мови, таких як розпізнавання слів, фраз або вивчення мовних структур через контекст.
5. Командна робота: чимало ігор вимагають співпраці між студентами, що розвиває навички командної роботи, співпраці й лідерства. Вони навчаються працювати разом для досягнення спільної мети.
6. Веселощі й відпочинок: використання ігор у навчанні мови створює приємну атмосферу, студенти можуть весело проводити час та відпочивати, що сприяє більш ефективному засвоєнню матеріалу.
Ігри можуть бути різного типу: настільні, рольові, мобільні додатки та онлайн-платформи. Вибір ігор залежить від цілей навчання, вікової групи студентів та доступних ресурсів.
Заведено вважати, що гра краще сприймається у позашкільній діяльності, як елемент розваги й відпочинку. Але її елементи надаються й до використання під час навчання.
ЧАСТИНА 1
Так, під час практичних занять із української мови високу ефективність демонструє використання частково чи повністю настільних ігор.
Гра «Качконіс» (автор: Філ Вокер-Гардінг, локалізатор: видавництво Lord of Boards) складається зі 120 карток іменників і 150 карток прикметників. Її можна використовувати для вивчення теми «Самостійні частини мови», «Синоніми», «Антоніми», «Словосполучення й речення», «Лексичне значення слова» тощо. Наприклад, студент отримує 5 карток з іменниками, аналізує їх з огляду на граматичне (рід, число) і лексичне значення слова, змінює за відмінками й числами (якщо це можливо). До цих іменників можна підібрати синоніми або антоніми. Додавши до 5 карток іменників 5 карток прикметників, запропонуйте учням скласти з них словосполучення, потім увести ці словосполучення в речення. При складанні словосполучень не варто уникати нестандартних поєднань – вони можуть бути поштовхом для подальшого створення казки чи історії. До гри є додатковий промонабір «Молодіжний», де зібрано прикметники з сучасного мовлення підлітків, на кшталт трешовий, які використовуємо для вивчення функціонування мови в соціальних групах, для розширення чи уточнення лексичного запасу мовця.
Для роботи з темами «Власні й загальні назви», «Лексичне значення слова», «Слова іншомовного походження», «Стилі мовлення» ідеально пасує гра справжніх українців (так її назвали автори) «Інтелектуал». Гра налічує 250 карток зі словами, розподіленими за темами. Для практичної роботи з вивчення мови нам підійдуть набори «Іноземщина» (картки зі словами іншомовного походження), «Наше все» (карти зі словами й назвами, важливим для українців, як-от: імена історичних діячів і відомих сучасників, назви міст, страх, архітектурних і культурних пам’яток тощо), «Повсякдення» (картки зі словами, які ми використовуємо щодня).
Практика застосування цієї гри показує, що найкраще картки використовувати у командній роботі. Ділимо групу навпіл, роздаємо картки з якогось одного набору й просимо учасників по черзі пояснювати слово з картки іншій групі, не називаючи його. Якщо група вгадала – отримує очко. Так до навчання додаємо ігровий момент, що стимулює й мотивує до активної роботи. В роботі зі словами іншомовного походження можемо додатково запропонувати знайти відповідник в українській мові, скласти речення з цим словом тощо. У роботі з власними назвами просимо студентів записати її і пояснити правило вживання великої літери.
Для подібної роботи можна використовувати також будь-які карткові ігри без слів, тільки із зображенням. Це такі ігри, як «Діксіт» та «Детектив Клуб» та численні додатки до них.
Практика використання цих чи подібних карток така: роздаємо студентам по одній карті, просимо уважно роздивитися зображення й назвати й записати у стовпчик спочатку 5 предметів чи персонажів (іменників), які вони зауважили, потім 5 якостей (прикметників) цих предметів, й нарешті 5 дій, які ці предмети чи персонажі виконують чи які можна виконати з ними. Далі складаємо з цих трьох стовпчиків речення: прикметник+іменник+дієслово, розширюємо це речення за потреби службовими словами чи однорідними членами (тут активно працюємо над темою «Речення»). Насамкінець пропонуємо скласти за карткою невеличку історію, використовуючи знайдені слова і складені речення (додаємо до роботи теми «Пунктуація» та «Текст»).
Продовження статті з досвіду практичного застосування настільних ігор у вивченні мови (частина 2 і частина 3) - у наступних публікаціях.
Авторка:
к. філол. н., доцент,
професор кафедри журналістики ННІПСН МАУП,
письменниця, тренерка освітніх програм, педагогиня-коуч, літературна критикиня.
